Проблема безпритульних тварин у Первомайську вкотре загострюється, перетворюючись на гарячий конфлікт між громадою та владою.
Хоча міська влада запевняє про “гуманне врегулювання”, мешканці та зоозахисники відверто звинувачують її у багаторічній бездіяльності та відсутності системного підходу, побоюючись найгірших наслідків.
Вічна проблема біля гімназії №5:
16 липня перший заступник міського голови Дмитро Малішевський провів виїзний прийом громадян у гімназії №5 в мікрорайоні Фрегат. Одним із головних питань стало збільшення кількості безпритульних тварин, особливо поблизу навчальних закладів. Батьки учнів гімназії №5 звернулися з колективною заявою, висловлюючи занепокоєння агресивною поведінкою собак та загрозою для безпеки дітей.
Найбільш обурливим для мешканців є те, що ця проблема – не нова. Як зазначає місцеве видання “Первомайськ інфо”, два роки тому директор гімназії Наталія Короткова вже зверталася з цим питанням, але тоді мерія відповіла, що “методів впливу на ситуацію у них немає”.
Цього разу Дмитро Малішевський запевнив, що “міська влада візьме проблему під контроль” та обіцяв “розробку механізмів гуманного врегулювання”.
Реакція громади: Гнів, розчарування та взаємні звинувачення:
Коментарі у Facebook під цією новиною вибухнули обуренням та взаємними звинуваченнями, демонструючи глибокий розкол у суспільстві та недовіру до обіцянок влади:
“І яке ж гуманне врегулювання ситуації???? Притулку нема, забирати нема куди!!!” – риторично запитує Тетяна Орлова, одразу ж ставлячи під сумнів обіцянки. Вона також підкреслює, що боротися треба не з наслідками, а з першопричиною – безконтрольним розмноженням та викиданням домашніх тварин на вулиці.
Інші користувачі підтверджують, що собаки “повсюди”, що створює незручності та страх.
Виникла гаряча дискусія щодо агресивності тварин: якщо одні стверджують, що собаки не агресивні, то інші, як Анастасія Гнатенко, заявляють, що “ці собаки у мене на очах порвали мого маленького котика! Зовсім не агресивні!”.
Зоозахисники, такі як Анастасія Усатюк, прямо звинувачують владу у “цинізмі” та “бездіяльності роками”, підкреслюючи, що проблема є наслідком “байдужості більшості людей” та відсутності системних рішень: “Ви цинічно прикриваєтесь темою тварин, аби відволікти увагу людей від справжніх, глибоких проблем нашого міста… Не на тваринах будуйте своє політичне шоу.”
Лунають побоювання, що “балачки закінчаться знову масовим отруєнням” (Ольга Погулич-Середюк) – моторошний сценарій, що вже не раз реалізовувався у містах.
Мешканці вимагають контролю за розплодом домашніх тварин, чіпування, стерилізації та притягнення до відповідальності тих, хто викидає тварин.
Ситуація з безпритульними тваринами у Первомайську залишається вкрай напруженою. Обіцянки “взяти під контроль” та “гуманне врегулювання” вже викликають у громади лише скепсис та побоювання, що без конкретних дій та системного підходу проблема лише поглиблюватиметься.