Нема жодного значення, якими були загиблі поліцейські – хорошими людьми чи «перевертнями у погонах».
Про це у своєму блозі на сайті Цензор.НЕТ пише Аркадій Корнацький.
Тому що Русінов стріляв не по кожному з них особисто – він стріляв у державу-перевертня, у поліцію як у сволочну антинародну частину сволочної антинародноі державної системи, яка вже понад тридцять років під цинічну демагогію про демократію та права людини не просто садистськи знущається над трудовим українським народом – вона в буквальному змісті цього слова здійснює геноцид українства.
Також не має значення, якою людиною був Сергій Русінов.
Цими днями про нього написано багато різного, але абсолютно точно ясно одне: він за своє життя вже стільки настраждався і натерпівся від можновладців-перевертнів, від усіх без винятку органів влади-перевертнів та всього того що зазвичай називається державою і також є гидотним антинародним перевертнем, що вже сприймав їх виключно як ворогів народу і своїх особистих ворогів.
Він вже повністю втратив віру у закон і справедливість, і тому «зустрів» поліцейських у своєму рідному забутому Богом і приреченому внутрішніми окупантами на вимирання Нехворощі так само, як ще зовсім недавно «зустрічав» зовнішніх окупантів на фронті.
Як тих хто прийшов його вбивати.
В тій Україні, якої завжли прагнув і прагне трудовий український народ, і Русінов і поліцейські залишилися б живими.
В тій Україні, яку за тридцять п‘ять років Незалежності «розбудувала» підла зажерлива антинародна «українська політична еліта», «синдром Русінова» може стати масовим.
Не одиниці, а мільйони українців уже давно в такому ж як Русінов морально-психологічному стані – тому що повсюдні, в усіх без винятку, від найвищих до місцевих органах влади «перевертні» вже так «дістали» народ, що далі нікуди.
Пожнуть те, що понад тридцять років сіяли.
Юрист,
Народний депутат України
VIII скликання
Аркадій Корнацький