У Миколаєві 29 червня люди плакатами та прапорами прийшли друзі, рідні військових, а також небайдужі містяни.
До акції долучилися 200 людей.
Під час заходу учасники акції привітали військового Владислава, який повернувся з полону.
“Емоції не передати, це тільки треба відчути. Ти думаєш, що це все сон, що це неправда, а це — правда. Дуже сподіваюсь, що всі хлопці теж повернуться”, — говорить Владислав.
“Коли ти сидиш там 3 роки і повертаєшся сюди — ти просто в це не віриш”.
Учасниця акції Ганна каже, останній раз спілкувалася зі своїм сином, військовим 60 бригади, майже півтора року тому — 14 січня 2024 року. Тоді він виконував бойові завдання на Харківщині поблизу села Синьківка, нині — безвісти зниклий.
“Сказав, що йде на позицію, коли повернеться перетелефонує. Оскільки тиждень не було з ним звʼязку — я пішла до ТЦК і почала цікавитися”, — каже жінка.
За словами Ганни, у бригаді повідомили, що потрапити в цей населений пункт неможливо.
“Ось була Zoom-конференція з бригадою у четвер. Сказали, що на даний момент Синьківка окупована, туди зайти неможливо”, — каже жінка.
Чоловік Наталі — військовослужбовець 123 бригади ТРО. Він зник на Херсонщині в 2023 році.
“Уже два роки як ми не знаємо, де він, і що з ним. Він зник, а нам хочеться дізнатися хоч щось”, — розповідає жінка.
“Зверталися у всі служби, які тільки можливо: Червоний Хрест, Координаційний штаб, міжнародні організації з пошуку полонених та зниклих безвісти, але поки нічого”.
Сьомий місяць свого сина з російського полону Світлана. Про те що він в полоні — побачила в російському Telegram-каналі, пізніше повідомили у Червоному Хресті та ТЦК та СП.
“Нам нещодавно звістка була від хлопців, які звільнилися. Казали, що бачили його, були з ним”, — розповіла жінка.
Жінка говорить, що чекатимуть сина і сподіваються дізнатись новини про нього.
Джерело: Суспільне