Традиційно у Миколаєві 4 січня на акцію-нагадування про військовополонених та безвісти зниклих вийшли їхні рідні та друзі, а також небайдужі містяни.
Це перша акція цьогоріч в місті. До заходу долучилися 150 людей.
Брат Яни пішов до ТЦК в перші години повномасштабної війни, бо він, каже дівчина, патріот і відповідальна людина.
“І де він тільки не був. Спочатку обороняв Миколаїв. Потім Запоріжжя, Дніпро. Потім захищав Суми”, — говорить Яна.
28 квітня 2025 року чоловік безвісти зник на Донеччині, на Покровському напрямку.
“Ми його дуже просили піти в СЗЧ. І він, навіть знаючи, що в нього жінка вагітна не пішов”.
У Юлії чоловік зник безвісти 30 січня 2025 на Курщині. Згадує, за день до цього спілкувалися крайній раз.
“Він зателефонував по відеозвʼязку і сказав: “Нас відправляють на завдання. Я обовʼязково повернусь. Чекай, я обовʼязково повернусь”. І я чекаю. Я і донька. І я впевнена, що Бог почує нашу молитву”, — розповідає жінка.
“Також в цьому році зник мій двоюрідний брат на Покровському напрямку і статус теж “безвісти зниклий”. Ми дуже чекаємо наших рідних”.
На Курському напрямку зник і син Євгенії.
“Мріяв жити, виховувати дітей. Але війна ця проклята трохи порушила плани наші”.
Каже, для неї важливо приходити на акції, аби про її сина не забували.
“В основному тут збираються ті люди, яких звʼязала ця ситуація, це горе. Я тут познайомилася з дуже добродушними людьми. Вони всі щирі і дуже підтримують коли важко. У нас одне горе на всіх і ми надіємось, що наші повернуться додому”, — розповідає Євгенія.
Джерело: Суспільне