Миколаївець у соцмережах висловив обурення через знесення історичної гармати часів російсько-турецьких воєн на бульварі в Миколаєві.
Про це повідомив історик Женя Желдоровський.
Доброго ранку, друзі! Цей знімок я зробив особисто рівно 2 тижні тому позаминулої суботи 14 червня в Одесі, на Приморському бульварі. Я не збирався його публікувати, зробив просто для себе під час ранкової прогулянки над морем. Але тоді я ще не знав, що через 10 днів у нас у Миколаєві, теж на бульварі, знесуть таку ж стару гармату часів російсько-турецьких воєн. Знесуть «під нуль» – разом із постаментом.
Я, звичайно, патріот Миколаєва, але змушений визнати, що в плані збереження своєї історії, пам’яті, міської ідентичності нам до одеситів далеко. Там міський голова, депутати, архітектура та усі дозвільні органи перебувають на своєму місці.
Чув, що у них у керівництво міста теж пробралися на хвилі подій кілька «бешкуватих», які хочуть знести все, але їх тримають у вузді, не дають розгулятися.
Та й серед мешканців Одеси кількість «скидальників минулого» становить незначну меншість і почуваються вони в місті досить незатишно. Тьотя Соня з Одеси не полізе в кишеню за словом і прямо в трамваї скаже дурню, що він дурень, «хворий наголову».
Крім того, у них керівництво навіть під страшним тиском зверху стоїть на захисті інтересів міста і намагається зберегти все, що можливо. Візьміть, наприклад, цю гармату. Кілька років тому (до зухвалого вторгнення російських військ) на постаменті під гарматою все ще красувався старий напис – «Слава російській зброї».
Я був страшенно здивований, коли це побачив, адже це було вже після подій у Криму та на Донбасі. Але 2022-го стало зрозуміло, що терпіти такі гасла більше не можна. Що ж, змінили на постаменті табличку, але гармату навіщо ламати? Її залишили. І подивіться – яка краса! Це ж прикраса міста!
Ось і стоїть вона досі на Приморському бульварі поряд із пам’ятником Пушкіну, і нічого страшного від цього немає.
Як повідомлялось раніше: На набережній Миколаєва демонтували старовинну гармату, містяни обурені (ВІДЕО)
У нас у Миколаєві все інакше. Недолугі депутати та інші горе – керівники, що відсторонилися від захисту міської історії (хоч би якою незручною для наших часів вона була), йдуть на поводу у крикливих «бісів», які вимагають знищити все, чим славний і чим пишається Миколаїв. Не знаю, напевно й у складі нашої міськради теж є якась одна, чи кілька гнид, які, як дрібні настирливі мушки, дзижчать усім, що треба все минуле нашого міста стерти з лиця землі? Депутати! Так дайте їм докори! Поставте їх на місце, а не стеліться під них, тремтячи за свої крісла. Ви ж депутати! Ми довірили вам місто!
Знаєте, є таке поняття – Громадянська Мужність. На війні наші бійці виявляють Військову Мужність. Ми славимо тих, хто героїчно йде на ворожі кулемети!
Тут – у тилу людям, викритим владою (і не лише їм, а й усім мешканцям), теж треба виявляти мужність – Громадянську Мужність. І воно не менш важливе, ніж військове. І виявляти його теж дуже нелегко. Але треба виявляти, інакше скоро тут у місті не залишиться нічого, що можна захищати.
Як це зробити? Треба просто НЕ МОВЧАТИ! Скільки можна? Говоріть дурням, що вони дурні. Не бійтеся!
Панове «скидачі»! Вас боляче клюнув у дупу двоголовий орел, намальований на гарматі? Так спиляйте орла, але не чіпайте гармату! За вашою ущербною логікою виходить, що якщо у вас на дупі вискочив фурункул і ви побігли до лікаря, то лікар повинен не вирізати фурункул, а вбити вас?
Втім, даремно волати до логіки цих панів: у ідіотів немає логіки, вірніше – вона у них своя… Не залишає і така думка, що все це робиться не з дурості, а навмисне, щоб викликати невдоволення та протистояння у місті, як це було у 2014-му році, коли люди билися один з одним на вулицях. Тоді хто дає цей сигнал протистояння? Адже сигнал на знесення пам’ятників йде з самого верху. І кому вигідно, щоби ми – громадяни України знову пересварилися між собою? Думайте, якщо вмієте…
P.S. На завершення хочу висловити співчуття директору та співробітникам комунального підприємства «Миколаївські парки». Останнім часом вам все частіше доводиться виступати в ролі КАТІВ НАШОГО МІСТА – зносити пам’ятники, бюсти, зривати меморіальні дошки, вирізати величезну зірку з нержавіючої сталі із знака на кільці на Площі Перемоги. Ми співчуємо вам і не звинувачуємо вас у цьому. Ви – люди підневільні, не виконувати ідіотських наказів не маєте права. Але від імені всіх, кому дороге наше місто, я прошу (особливо обер – ката), коли наступного разу
Ви отримуватимете наказ на знос чергового пам’ятника, передайте тому, хто дає вам накази, що він Під..рас.
З любов’ю до міста та городян!
З презирством до гнид, що руйнують наше місто!
Женя Желдоровський