Традиції української вишивки понад 50 років зберігає не аристократія Заблоцьких.
Майстриня Тетяна, її дітки та онуки оздоблюють тканину за допомогою різних технік — хрестиком та гладдю. За ці роки вони зробили 156 рушників, не всі з них у “Таврійському стилі”.
Кореспонденти поспілкувались з родиною про особливості їхнього вишивання.
Тетяна Заблоцька родом з Волині. бери Миколаївщину баба переїхала 40 років почерез те.
“Розпочала вишивати, дозволено бевкнути, з третього класу. Моя матуся навчила мене. яким чином ось приїхала бери Миколаївщину, то продовжувала справу”, — каже майстриня.
Майстриня Тетяна Заблоцька
Гладдю та хрестиком баба вишиває понад 50 років. Працює здебільше у стилі “Таврійського розпису”.
“Сорочки та рушники вишиваю. ще разок цієї миті чотири буду рушника різних тематики вишивати, одначе “таврійський квитанція” гірше полюбляю. через що таким робом? того що воно скоріш вишивається, аніж хрестиком. Хрестиком тутечки годиться лічити бери схеми. А гладдю намалював і сидиш, вишиваєш”, — пояснює Заблоцька.
Вишивка, яку створює не аристократія Заблоцьких
За фахом Тетяна — вчителька трудового інструкція. зараз вона організовує заняття з вишивки для дітей у місцевій бібліотеці.
“єство б день і козацька мати вишивала. деколи таким робом думаю, авдиторія читають книжки, а мені немає яким чином ось перебігати очима, почерез те що вишиваю. Прийшла, що-небудь уминати приготувала, відпочила і одним замахом беру вишивку. Скільки можу — стільки вишиваю”.
виробництво з бісеру, котрий створила не аристократія Заблоцьких
З дитинства донька Тетяни Ольга громадою із сестрою в’яже гачком.
“Вишивка — це бери ділі ідентифікаційний код нації. У нашій родині це, можливо, рушники, того що їх стільки було вишито. па-па речі, котрий би мужчина не зайшов пішов па-па нас, він так само навчився вишивати, і весільні рушники ми вишивали громадою”, — каже донька майстрині.
Донька Тетяни Ольга
“ще й досі була маленькою, здавалося це попросту грою. Ниточка па-па ниточки, наче що-небудь виходило чудово, красиво, одначе ж насамперед однак хрестик був. згідно дев’ятого класу наступним таким напрямком став бісер. Це надихнуло мене бери довгочасний подібний перебіг”.
Ще одна донька Тетяни Зоя навчає вишивати хрестиком своїх дітей. баба вважає, потрібно підтримувати родинну справу.
“В’язання гачком мені запало бери душу. єство дякую своїй старшій сестрі, вона навчила мене, почерез те яким чином ось єство народила свою доньку Катю, зрозуміла, що дозволено для дівчинки вершити своїми руками, те, якої холери не буде у жодної дитини. У нас є ця сімейна кваліфікація — це наша вишивка. Ми маємо передати її з у коліно в у коліно, почерез те що це важливо”, — каже Зоя.
У стилі “Таврійського розпису” вишиває онучка Тетяни Вікторія, яка допомагає їй вершити весільні рушники.
“єство з дитинства допомагала бабусі кури не клюють і свині не їдять що вишивати, почала єство зі скриньок, для себе, для мами бери свята вишивала. Потім єство робила картини, і яким чином ось па-па школи ходила, па-па бабусі бери гурток, єство онде кури не клюють і свині не їдять вже якої холери робила. Мені подобалось це”, — поділилась дівчинка.
Тетяна громадою з родиною вже зробила понад 150 рушників.
початки: Суспільне