Втрата родючості ґрунту, зменшення площ полів та розмноження бур’янів і шкідників — лише частина проблем, з якими зіткнулися аграрії на Миколаївщині внаслідок будівництва нового водогону.
У проєкті будівництва механізму компенсації для фермерів не передбачено, тому місцева влада звернулася до Кабміну.
Про це розповів очільник ОВА Віталій Кім.
Восьмого грудня під час брифінгу на одному з об’єктів водогону голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергій Сухомлин сказав, що реалізація проєкту вимагала взаємодії з фермерами.
“Це сотні земельних ділянок, з власниками яких потрібно було домовитися. На сьогодні є запит від ОВА до Кабінету Міністрів щодо компенсації, бо проєкт не може передбачати такої компенсації”, — говорить Сухомлин.
Віталій Кім додав, що механізм компенсацій очікують саме від уряду.
“З підрядником ми попередньо проговорювали, що, якщо не буде рішення Кабміну якимось чином, будемо шукати інші шляхи компенсації. Але все одно це буде зроблено. Компенсація стосуватиметься всіх виробників, по чиїх землях проходив водогін”.
За словами чиновника загальна сума збитків сільгосппідприємств склала вісім мільйонів гривень.
Керівниця насіннєвого господарства Надія Іванова розповіла, що розуміє соціальну важливість водогону, тому заперечень не було. Хоча спочатку вона дізналася про будівельні роботи на полях, а потім почалися узгодження.
“На офіційні листи ми відповіли, що погоджуємося і підпишемо всі документи за умови відшкодування прямих збитків. Непрямі збитки — втрата родючості та інше — це вже окреме питання. А прямі збитки — це те, що недоотримано. Адже якби це було два гектари або один гектар, я б не звернула уваги. За нашими замірами це становило 82 гектари”, — каже Надія Іванова.
Агроном господарства Яків Пінчук розповів, що під час будівельних робіт верхній шар ґрунту був згорнутий на край ями, після чого копалася глина. Однак, коли всі шари закопували, вони змішалися між собою.
“Глина — ми знаємо, що це добрий луг, тому протягом кількох наступних років будемо отримувати опіки кореневої системи (рослин — ред.)”, — говорить Яків Пінчук.
До того ж агроном зазначив, що по полях їздила важка техніка, яка утрамбувала ґрунт — це теж ускладнює розвиток сільськогосподарських культур. Він додав, що технічні конструкції — колодязі, стануть постійними осередками розмноження бур’янів та шкідників.
Надія Іванова каже, за власними розрахунками прямі збитки господарства склали близько 10 мільйонів гривень.
“По протяжності воно йде від Капустиного аж до Доброї Надії — Ясної Поляни по наших полях, і це ж не одна ділянка: пошкоджені і лікарські, і розсадники розмноження. Враховуючи те насіння, яких репродукцій було посіяне — це прямі збитки та недоотримане насіння високих репродукцій”.
На території Галицинівської громади будівництво водогону відбувалося на землях, які обробляють два великі аграрні підприємства та одноосібники, а також на комунальних ділянках, розповів начальник відділу земельних відносин сільської ради Володимир Кобилюх.
“Щодо втрат — перериті ділянки, що були задіяні під водогін, становлять близько 14 гектарів. Сільгосптоваровиробники надали цю інформацію по своїх земельних ділянках до районної військової адміністрації для отримання компенсацій за втрату врожаю”, — говорить Кобилюх.
За його словами, станом на 17 грудня подалися два великі сільгоспвиробники. Заяви приймали до 30 липня 2025 року.
“Ті, що комунальні та одноосібні, не подавалися на цю компенсацію, бо площі були дуже невеликі”, — розповідає чоловік.
За словами керівника аграрного підприємства Сергія Сухорукова, будівельні роботи почалися несподівано.
“Наш охоронець зателефонував до офісу й повідомив, що якісь люди ставлять кілочки на наших ділянках і роблять розмітку. Нам ніхто не повідомив про ці процедури. Ми зняли кілочки, а потім нас викликали до Галицинівської сільської ради на нараду щодо планованого водогону”.
Площа землі, залученої під будівництво водогону, у процесі робіт змінювалася, каже заступник директора Максим Кармазиновський. Спочатку підрядники озвучили площу менше ніж три гектари.
“Враховуючи під’їзні шляхи, виявили, що під будівництво використовується більша площа. За нашими підрахунками, це становило близько 10 гектарів. Після подання документів на комісію з відшкодування було прийняте рішення про комісійне обстеження”, — говорить заступник директора.
Кармазиновський розповів, геодезисти визначили, що фактично було задіяно 7,7 гектара. Додаткові проблеми господарству завдало будівництво через те, що посіви були застраховані, каже Сергій Сухоруков.
“Застрахований уже сам врожай — тут був горох і озима тверда пшениця. І цей водогін, який розрізав наші поля, не дав можливості поливати нашій дощувальній машині. І зі 110 гектарів зрошуваних земель залишилося 64 гектари, через що ми отримали недобір врожаю, запланованого у нашому бюджеті”.
Керівник додає, що страхова компанія висунула претензії щодо невідповідності заявленої та фактичної площі під поливом. Проте запропонованої районною комісією суми компенсації має вистачити.
“250 тисяч (гривень — ред.) за сім гектарів — в принципі, більш-менш перекриє наші витрати”, — розповів Сухоруков.
Джерело: Суспільне