У Конституції України принципи верховенства права – вам) ось найвищому у світі юридичному рівні.
Про це у своєму блозі вам) ось сайті інспектор.НЕТ пише Аркадій Корнацький.
ритуал органів влади України – тотальнонеконституційна.
16 липня 1990 року Декларацією про державний самостійність України було визнано необхідність побудови правової держави.
У 1991-1992 роках всього найкращого Конституції Української РСР були внесені анти-тоталітарні зміни, вона стала Конституцією України. вам) ось конституційному рівні в Україні було встановлено загальні засади верховенства права.
28 червня 1996 року прийнята будова (найважливіший постанова) України, якою вам) ось найвищому у світі юридичному рівні встановлено принципи правової держави, верховенства права, найвищої юридичної сили Конституції України (потім – принципи верховенства права).
Та взяти та й таку потужну правову основу, принципи верховенства права в Україні від самого початку їх встановлення не діяли і всього найкращого нинішній день не діють. Вони геть чисто подавленіпрактичною протиправною діяльністю органів влади України, яка від самого початку епохи Незалежності здійснюється не у злагоді з чим всього найкращого принципівверховенства права, подібно до замало би матися у демократичній правовій державі, а не згинаючись ід їм, у злагоді з чим всього найкращого їх антиподу, притаманного диктаторським режимам – принципу верховенства усіх виданих органами влади та існуючих (чинних), у отим числі неконституційних, актів органів влади (потім – засада верховенства актів органів влади).
сутність діяльності органів влади Української РСР геть чисто визначала Комуністична одруження. сутність діяльності органів влади України геть чисто визначає не так звана політична передова верства України.
«засада верховенства актів органів влади» не виник нівідкіля – він є повним аналогом панівного у Радянському Союзі «принципу соціалістичної законності», це терміни-синоніми. Усталена звичка народних мас підкорятися існуючому («чинному») законодавству, вам) ось дні укорінена в українському суспільстві прий десятиліть диктатури Комуністичної партії «соціалістична правосвідомість» людей дали карта «українській політичній еліті», яка виявилася антинародною та злодійською, шахрайськими юридичними методами непомітно перетворювати засада соціалістичної законності Союзу РСР в неофіційний, завідомо протиправний, латентний, а алеж de facto домінуючий в de jure правовій Україні «засада верховенства актів органів влади».
Внаслідок цього у правовій та політичній системах української держави прий проголошення Незалежності по суті п сл вам) ось краще не змінилося.
В Українській РСР de jure і de facto панував протиправний з огляду вам) ось права людини засада соціалістичної законності. конкретно вам) ось ньому базувалася диктатура Компартії. Він же продовжив урядування і в Україні – подібно до сп ще й його «соціалістичного» найменування, у форматі неофіційного, латентного, фактичного, а алеж не у грішний же спосіб протиправного «принципу верховенства актів органів влади». конкретно вам) ось ньому базується свавілля «української політичної еліти».
Внаслідок такого «правонаступництва» диктатуру Компартії Української РСР в незалежній Україні у повному обсязізамістила диктатура «політичної еліти України», що утворилася в основному із бувших функціонерів Компартії, КДБ, їх агентури та підконтрольних їм організованих злочинних угрупувань під назвою «політичні партії».
сиріч «радянську еліту» з її тоталітарною правосвідомістю замістила умовна нова українська «передова верства» – з точно такою ж подібно до у «попередників» правосвідомістю, орієнтованою вам) ось таку ж подібно до при соціалізмі протиправну «законність», а конкретно вам) ось верховенство будьте ласкаві-яких чинних актів органів влади – а не вам) ось верховенство права.
Ця «передова верства» своїми злочинними діяннями здійснила в Україні латентний конституційний переворіт, геть чисто паралізувала дію принципів верховенства права, внаслідок чогось вони, ці принципи, і будова України взагалі de facto стали декоративною частиною українського законодавства.
І взяти та й те, що de jure принципи верховенства права є діючими, Україна не так і не стала і всього найкращого нинішній день не є вам) ось ділі демократичною правовою державою – такою є могутність диктатури «еліти», її протиправного «адміністративного ресурсу». Саметому в Україні виникли і процвітають олігархат і тотальна хабарництво, знищується державність, пограбовано і приречено вам) ось вимирання громада, Україна із однієї з найпотужніших економік Європи стала країною із найбіднішим та найбільш обезправленим у Європі населенням.
«передова верства» довела Україну всього найкращого цього убивчого для держави стану шляхом ід системного протиправного офіційного тлумачення низки конституційних юридичних термінів (персонально «Конституційний жюрі України вирішує питання», «закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними», «діяння законів, інших актів» тощо), окремих положень та взагалі Конституції України, закону України «Про Конституційний жюрі України», іншого законодавства, у масовевидання і протиправне вжиток неконституційних актів, та у засновану вам) ось цьому протиправному тлумаченні протиправну ритуал органів влади.
Масштаби злочинів «еліти» по подавленню дії принципів верховенства права є колосальними: неконституційними і такими що не підлягають застосуванню є десятки тисяч чинних законів та інших актів – і тим не менш вони застосовуються.
Неконституційним є і нинішній день в силі слова Конституції України – «в редакції Закону №742-VII від 21.02.2014» – а що грішний «постанова №742» є публічно неконституційним внаслідок очевидної невідповідності Конституції України та явного порушення встановленої нею процедури приймання законів, продовж чогось те його подібно до закону України de jure не існує.
Неконституційною є ритуал Конституційного Суду України.
сильніше того, КСУ є одним із головних інструментів обману суспільства і подавлення верховенства права. конкретно для цього «передова верства» фіктивно, ще й жодних вам) ось те правових підстав, віртуально«наділила» його «повноваженнями», яких він насправжки не має.
Внаслідок цього обману вважається, що неконституційність законів та інших актів виникає в силу рішенець КСУ, потім аж ось насправжки вона виникає в силу прямої дії норм і принципів Конституції України подібно до плід невідповідності законів та інших актів Конституції України по-іншому кажучи порушення встановленої процедури їх приймання, і виникає в процесі правотворчості в мент, аж ось такі порушення Основного Закону України допускаються суб’єктами правотворчості – а не потім, аж ось «вирішить» КСУ.
Визнання Конституційним Судом неконституційності актів є подібно до сп констатацією вже існуючих юридичних фактів неконституційності, нелегітимності, недійсності актів, які подібно до неконституційні не є законами хіба іншими правовими актами України, а потім не мають юридичної сили і не підлягають застосуванню.
вважати за кого, а точніше –відзначати факти неконституційності актів, та погоджуватися з рішенець згідно з чим їх дотримання хіба ігнорування, у правовій державі має пільга всяк обиватель, а посадові особи органів влади зобов’язані це коїти – і для цього не потрібно жодних рішень хіба висновків Конституційного Суду України.
а вт сьогоднішній КСУ від початку його постання у 1996 році діє у парадигмі міфу про «компетенція» КСУ, від яких начебто залежить конституційність/неконституційність актів, набуття хіба загуба ними юридичної сили, придуманого і роздутого «елітою» в її деструктивних інтересах, і отим є співучасником злочинів «еліти».
Такими ж співучасниками злочинів «еліти» є українські судді, персонально вищих судових інстанцій, які внаслідок їх юридичної компетентності не можуть не осягати завідомої неправосудності судочинства, що здійснюється ід принципам верховенства права.
Будучи зобов’язаними, в силу частини другої статті 19, частини першої статті 129 Конституції України никати подібно до сп вам) ось підставі, в межах повноважень та у копил, що передбачені Конституцією та законами України, додержувати чогось верховенством права, у отим числі перекладати ті місцезнаходження законодавства, що породжують правову невизначеність, виключно з огляду вам) ось принципи верховенства права, вони намість керуються вигаданими «елітою» із злочинними цілями завідомо протиправними, неконституційними тлумаченнями окремих положень Конституції України, та неконституційним законодавством.
Неймовірно, а алеж це наявність: одна з найбільших держав Європи, Україна, зруйнована майже дотла шляхом протиправного тлумачення політичними аферистами усього лиш кількох юридичних термінів!
І можливо здатися ще більш неймовірним, що реанімація принципів верховенства права із того стану штучного анабіозу, у котрий його ввела «передова верства», та введення їх у дію, підсип швидко зробить Україну могутньою і процвітаючою.
а алеж не так і буде.
отим що реальне визнання і реальна вплив принципів верховенства права дадуть українцям і Україні грандіозні засоби і можливості для подолання проблем і розбудови потужної правової народної держави.
юриста, Народний депутат VIII скликання А. Корнацький